Warning: file_get_contents(http://graph.facebook.com/http://kyivmanifest.org.ua/program/prostir/) [function.file-get-contents]: failed to open stream: HTTP request failed! HTTP/1.1 403 Forbidden in /home/virtwww/w_kyivmanifest_e5d69858/http/wp-content/themes/zero-master/_partials/share.php on line 12

_h_space

Простір міста

Громадські простори
Пішохідна інфраструктура
Вулична реклама
Вулична торгівля
Туристична привабливість

     Корисні посилання

Розвиток громадських просторів має стати важливим пріоритетом міської політики. Громадські простори — це площі, вулиці, парки, пішохідні алеї, сквери, набережні, майданчики та усі інші відкриті міські простори, які городяни використовують для прогулянок, відпочинку, зустрічей та спілкування. Це ті місця, де люди відчувають зв’язок з містом та іншими людьми. Проводити час на вулиці має бути так само комфортно, як і вдома.

Громадські простори

Якісний громадський простір можна описати як доступний, комфортний, захищений і цікавий для проведення часу для різних людей.

Під доступністю мається на увазі те, що громадський простір зручно розташований і туди легко потрапити (це означає безбар’єрне середовище і близькість зупинок громадського транспорту). Під захищеністю розуміється захист від автомобілів, сонця, вітру, шуму пилу та злочинності (наприклад, завдяки хорошому освітленню та завдяки присутності людей у громадських місцях). Комфорт створюється завдяки благоустрою пішохідних доріжок, місць для сидіння, підтриманню чистоти тощо. Цікавим простір роблять різні види приємних активностей, такі як спілкування в кафе, заняття на спортивному майданчику чи просто споглядання гарного виду на лавці в парку.

Громадський простір має сприяти соціалізації городян, реалізації принципів самоврядування, самоорганізації та суспільної відповідальності громадян.

Що треба зробити:

  1. Необхідно визначити громадський простір як окремий об’єкт міського середовища і створити в структурі київської влади підрозділ, який буде відповідати за якість громадських просторів і пішохідних зон.

    ПРИКЛАД: Зараз за громадський простір відповідають різні структури, у яких різні цілі.
    Наприклад, за пішохідні переходи, тротуари й зупинки транспорту відповідають три різні
    комунальні підприємства. А з точки зору користувача це єдиний простір і його елементи мають працювати на одну мету.

  2. Формування громадського простору має відбуватися із залученням городян та за погодженням з територіальними громадами.

    ПРИКЛАД: Проведення громадських обговорень перед розробкою проектів та після неї,
    створення наглядових рад з управління громадськими просторами у складі представників
    територіальних громад та загальноміського експертного середовища.

  3. Необхідно розвивати багатофункціональність існуючих громадських просторів, надавати громадянину можливість вибору, відповідно до його потреб і вподобань.

    ПРИКЛАД: ПРИКЛАД: Парки мають надавати можливість для дозвілля людей різного віку, а набережні можуть бути обладнані одночасно для прогулянок, відпочинку в кафе, спорту, пляжного відпочинку, риболовлі тощо.

  4. Варто робити акцент на простих недорогих рішеннях, які підвищують якість громадського простору без комплексної реконструкції.

    ПРИКЛАД: Встановлення лавок на Софійській та Михайлівській площах (замість припаркованих авто) зробить ці площі більш привабливими і живими.

  5. Треба ініціювати розробку проектів зі створення якісних громадських просторів у тих місцях, де для них вже є хороші передумови.

    ПРИКЛАД: Створення та впорядкування громадських просторів на вулицях Хрещатик, Інститутська, Сагайдачного, Верхній і Нижній Вал, Майдані Незалежності, Софіївській, Михайлівській та Контрактовій площах, у парках на схилах Дніпра. Розробити проекти часткової пішоходизації цих вулиць.

  6. Особливу увагу слід приділити створенню комфортних громадських просторів на набережних Дніпра. Потрібно повернути Києву статус “міста біля ріки”.

    ПРИКЛАД: В першу чергу це стосується небережної Подолу як єдиного центрального району, що безпосередньо виходить на берег, а також Русанівської набережної. Також важливими є проекти ревіталізації промзон на берегах Дніпра.

Пішохідна інфраструктура

Громадські простори мають бути зручними для пішоходів. Слід зважати на те, що велика кількість людей є маломобільними: це вагітні жінки, літні особи, батьки з дитячими колясками, діти, люди з обмеженими фізичними можливостями, з важкими валізами/візками. Мало хто знає, але сьогодні в Києві майже половина населення є маломобільними.

Що треба зробити:

    1. Мінімізація кількості підземних і надземних пішохідних переходів завдяки збільшенню наземних переходів.

      ПРИКЛАД: Організація наземних переходів на перехрестях, що зараз регулюються світлофорами, але не мають наземних переходів: площа Перемоги, вулиці Хрещатик, Богдана Хмельницького. Організація наземних переходів на примиканнях другорядних малозавантажених вулиць до магістралей: проспект Перемоги, вулиця Борщагівська.

    2. Безпечні пішохідні переходи на магістральних вулицях,що мають дві та більше смуг в одному напрямку.

      ПРИКЛАД: Пішохідні переходи на таких вулицях мають бути виключно регульованими. При наявності трьох і більше смуг руху в одному напрямку наземні переходи повинні мати острівець безпеки посередині.

perehod-ostrov

    1. Вузькі тротуари та такі, що мають велику інтенсивність руху пішоходів, мають бути захищені стовпчиками.

      ПРИКЛАД: На вузьких тротуарах має бути достатньо ширини для того, аби ними могла рухатися людина на візку або з дитячою коляскою. Стовпчики не лише унеможливлюють паркування, а й створюють відчуття захищеності від автомобілів.

    2. Наземні пішохідні переходи варто зробити зручнішими для пішоходів..

      ПРИКЛАД: зниження бордюрного каменю або підвищення дорожного полотна на рівень тротуара, зменшення довжини переходу за рахунок “кишень” для парковочної смуги, використання острівців безпеки.

perehod-riven

  1. Громадські простори та транспорт мають бути пристосовані до пересування маломобільних груп населення (МГН).

    ПРИКЛАД: встановлення дороговказів для МГН, встановлення (або ремонт) підйомників в місцях підземних переходів, влаштування пандусів в громадських та житлових спорудах, прокладення спеціальних тактильних смуг для незрячих людей, підйом зупинкових платформ до рівня підлоги транспорту, заміна транспорту на низькопідлоговий.

Вулична реклама

В Києві аномально багато реклами. Вона робить міське середовище менш привабливим для мешканців і туристів. Вивіски різного стилю, невпорядкована реклама у великій кількості, кіоски, торгівльні намети створюють значний візуальний шум. Така ситуація погано впливає на сприйняття міського середовища, затуляє фасади будівель, зменшує туристичну привабливість міста. Такої візуальної засміченості немає в жодному європейському місті.

На фото нижче звичайні вулиці Парижа та Лондона. В Києві немає таких візуально чистих вулиць.

lon-par

Що треба зробити:

  1. В центральній частині міста необхідно значно зменшити кількість реклами. Під центральною частиною міста ми розуміємо 0-3 форматні зони згідно з чинної концепцією розміщення зовнішньої реклами.

    ПРИКЛАД: Заборонити у центрі білборди, лайтпостери на високих опорах, банери-розтяжки над вулицями, фасадну рекламу, рекламу на дорожніх вказівниках. Залишити тільки невелику кількість сітілайтів висотою до 2м.

  2. Ввести обмеження на щільність зовнішньої реклами у нецентральних районах.

    ПРИКЛАД: Встановити обмеження щільністі, наприклад, білборди не ближче 100 м один від одного. Обмежити кількість рекламних щитів вздовж автодоріг та біля перехресть. Насправді, обмеження по щильності вже затвердженні в Порядку розміщення реклами в м. Київ, але цей порядок порушується.

  3. Розробити стандарти для розміщення вивісок на будинках для центральної частини міста та історичних охоронних зон. Для будівель, що мають статус пам’яток архітектури, розробити паспорти фасадів, що містять вимоги до вивісок та різних додаткових елементів.

    ПРИКЛАД: Суворий контроль за впливом на зовнішній вигляд будівель вивісок, засклення балконів і мансард, супутникових антен-«тарілок», кондиціонерів тощо.

  4. Суттєво обмежити рекламу на громадському транспорті, розробити детальну схему її розміщення. Заборонити обклеювати інтер’єри станцій метро.

    ПРИКЛАД: Заборонити рекламу на рухомому складі громадського транспорту, брендування станцій метрополітену, зменшити на 50% кількість реклами у вагонах метро. Поновити роботу відеомоніторів, що виконують не лише рекламну, а й інформаційну функцію.

Вулична торгівля

Торгівля у міському просторі – нові можливості, а не нові перешкоди. Розвиток всіх форм вуличної торгівлі має сприяти формуванню комфортних публічних просторів та зростанню доходів малого бізнесу.

В Києві дуже багато кіосків і торгових наметів, які псують вигляд міста, роблять некомфортними пішохідні зони і є джерелом сміття на вулицях.

Що треба зробити:

  1. Кількість кіосків і торгових наметів потрібно суттєво скоротити. Кіоски, що залишаться, повинні мати паспорти прив’язки та розміщуватися згідно з Комплексною схемою розміщення тимчасових споруд. Всі інші кіоски мають бути демонтовані впродовж 6 місяців.

    ПРИКЛАД: Від хаотичної забудови МАФами мають бути в першу чергу звільнені території біля станцій метро та великих зупинок громадського транспорту.

  2. Пріоритетом у розвитку торговельних площ для малого бізнесу має бути розвиток перших поверхів будинків – використання їх під магазини, кафе тощо. Порядок переоформлення житлової нерухомості у нежитловий фонд на перших поверхах має бути максимально спрощено.

    ПРИКЛАД: Заклади торгівлі та послуг на першому поверсі здатні оживити міське середовище в житлових масивах забудови радянських часів.

  3. При спорудженні торговельних комплексів вагому частку площі повинні отримувати представникі малого бізнесу. Такі об’єкти у поєднанні з комплексним благоустроєм мають стати основою для нових якісних публічних просторів.

    ПРИКЛАД: Спорудження торговельних комплексів на місці Шулявського ринку, розвиток комфортного комплексу «Даринок» на противагу маловпорядкованому ринку «Троєщина».

  4. Продаж слабоалкогольних напоїв має бути заборонено у торговельних спорудах площею менше 20 кв.м. Розміщення холодильників та іншого торгового обладнання поза торговими спорудами — теж заборонено. Винятками можуть бути торгівля під час фестивалів та інших масових заходів, з суворим обмеженням території продажу.

    ПРИКЛАД: Розміщені поза торговельним закладом холодильники фактично є привласненням громадської території міста, нерідко вони створюють перешкоди для руху пішоходів.

  5. Відродження ринків сільгосппродукції для селян має вирішити проблему стихійної торгівлі у переходах, на тротуарах, зупинках громадського транспорту тощо. Малі ринки з мінімальним набором зручностей для торгівців мають зручно розміщатися в житлових районах. Стихійна торгівля, що заважає проходу пішоходів, має суворо каратися.

    ПРИКЛАД: Створення мікроринків всередині великих житлових кварталів на порожніх територіях. Організація соціальними працівниками та волонтерами навігації для приїжджих селян, аби вони могли дізнатися про такі ринки.

  6. Пересувна та сезонна торгівля мають бути впорядковані. Місця розміщення автокав’ярень, автомагазинів, автогрилів, а також різноманітних літніх торговельних палаток мають бути визначені відповідними комплексними схемами та позначені на місцевості.

    ПРИКЛАД: Хаотичність пересувної та сезонної торгівлі знижує якість громадських просторів, створює перешкоди для руху пішоходів.

  7. Всі форми вуличної торгівлі мають підлягати контролю, як з боку відповідних органів влади, так і громадських інспекторів. Всі вуличні торговельні точки, окрім ринків для селян, мають бути обладнані касовими апаратами. Зовнішній вигляд об’єктів всіх форм вуличної торгівлі має бути регламентований, зі здійсненням відповідного контролю. Він має бути обов’язково визначений при розробці правил та вимог до публічних просторів.

    ПРИКЛАД: Стихійна торгівля з великих столів, особливо промисловими товарами, є яскравим проявом корупції з боку правоохоронних органів.

 

 

Туристична привабливість

У місті мають бути всі необхідні умови як для перебування організованих туристичних груп, так і самостійного відвідання з метою відпочинку, оздоровлення, ознайомлення з культурно-історичною спадщиною тощо.

Що треба зробити:

  1. Створити чітку і зрозумілу систему вуличної навігації для туристів. Система навігації має бути інтегрованою та поєднувати вуличну навігацію, інтернет-сервіси, друковані карти тощо. Мають бути обов’язково позначені об’єкти першої необхідності для туристів. На всіх будинках мають бути вказівники з назвою вулиці та номером.

    ПРИКЛАД: На картах, веб-сервісах, вуличних вказівниках мають бути позначені як об’єкти туристичного інтересу (пам’ятки, парки тощо), так і об’єкти туристичної необхідності (готелі, заклади харчування, громадські вбиральні, різноманітні інформаційні та культурні центри).

  2. Створити мережу туристично-інформаційних центрів, зокрема в центрі міста, на залізничному вокзалі та в аеропортах.

    ПРИКЛАД: В інформаційних центрах має бути вся необхідна інформація про Київ (карти, туристичні довідники, інформація про готелі, прокат велоспедів і авто, доступ в інтернет тощо), також там має розпочинатися декілька пішохідних та велосипедних туристичних маршрутів.

  3. У центральній частині міста потрібно впровадити додаткові маршрути громадського транспорту для туристів зі спільною з іншими системою оплати проїзду. На них слід використовувати не лише сучасні, а й історичні трамваї, тролейбуси, автобуси.

    ПРИКЛАД: Організація автобусного маршруту Вокзал-Поділ-Лавра-Хрещатик, відродження історичного трамвайного маршруту Хрещатик-Поділ у режимі вихідного дня.

  4. У найбільш популярних серед туристів місцях мають бути створені умови для обслуговування організованих туристичних груп: обладнані стоянки для туристичних автобусів, майданчики для роботи екскурсоводів тощо.

    ПРИКЛАД: Організація стоянок туристичних автобусів біля Софійського собору, Лаври, Андріївського узвозу тощо.

  5. Визначні пам’ятки та пам’ятні місця міста мають бути обладнані інформаційними щитами з коротким викладом історії та історичними фотографіями. Вони мають бути позначені на туристичній карті міста.

    ПРИКЛАД: Інформаційні щити мають бути встановлені біля літописних пагорбів, на найбільш знакових будівлях, у місцях, де відбувалися важливі історичні події.

  6. Туристичне життя міста має бути динамічним, велику увагу слід приділяти розвитку фестивалів та різноманітних культурно-мистецьких подій.
    ПРИКЛАД: Кожен новий тематичний фестиваль – це новий привід для туристів ще раз відвідати місто.

 

 

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ ПРО громадський простір:

Zero