_h_manifest

Преамбула

Київ — унікальне стародавнє місто з надзвичайними р������сурсами для розвитку. Ми, представники експертної громадськості, хочемо допомогти Києву розвиватися за стандартами “міста, зручного для життя”, які вже давно стали нормою в Європі. Для цього ми сформулювали для Києва принципи міського розвитку та практичні рішення з їх реалізації.

Ми прагнемо:

Нижче наведено текст Маніфесту, який формулює найбліш важливі принципи розвитку Києва як міста, зручного для життя. Конкретні кроки для реалізації цих принципів наведені в Програмі Дій — це перелік практичних рішень, ��о ��ожуть бути впроваджені впродовж найближчих 2–4 років.

Ми пропонуємо створити прозорий механізм у��асті і ��онтролю з боку громадськості у справі розвитку міста. У взаємозв’язках громадськості, бізн��су, влади та професіоналів інтереси гр��мади є пріоритетними. Влада міста виcтупає лише координатором узгодження їхніх інтересів.

Громадський про����тір

Більше громадських просторів Розвиток громадських просторів має стати пріоритетом містобудівної політики. Громадські простори – це площі, вулиці, парки, пішохідні алеї, сквери, набережні, майданчики та усі інші відкриті міські простори, які городяни використо��у����������ть для прог��лянок, відпочинку, зустрічей і спілкування. Це ті місця, де люди відчувають зв’язок з містом та іншими людьми. Громадські прос��ори мають бути доступними, комфортними, безпечними та цікавими. Проводити час на вулиці має бути так само комфортно, як і вдома. Необхідно визначити громадський простір як поняття у нормативних документах і виділити підрозділ влади, який відповідає за якість і комплексний розвиток громадського простору.

Публічний простір у Києві (Майдан Незалежності) та Н��ю-Йорку (Манхеттен).

_maidan Менше візуального сміття на вулицях Візуальна чистота вулиць і будинків роблять громадські простори більш комфортними д��я городян. Необхідно значно скоротити кількість візуального шуму на вулицях, я��ий створюють реклама, кіоски, торгові намети. Часто за рекламою, вивісками �� табличками не можна розгледіти фасади історичних будівель. Так не має бути. Водночас на вулицях не вистачає корисних інформаційних повідомлень та зручної вуличної навігації.

Як би виглядав Київ без реклами: фото ��митра Фоменка.
01 02 03 04

Розвито�� активного першого поверху, а не стихійної торгівлі Дрібна торгівля має розвиватись завдяки магазинам та кафе на першому ��оверсі будинків, на противагу МАФам та торговим наметам. Дуже часто кіоски та стихійна торгівля заважають пішоходам пресуватись тротуарами. Стихійна торгівля, що заважає пішоходам, має бути перенесена на нові невеликі ринки у мікрорайонах.

Так виглядає перший поверх в житлових кварталах Києва та Берліна:

_torg2 Парки та сквери мають стати повноцінними громадськими просторами. Паркові зони повинні мати всі характеристики якісного публічного простору. Часто буває, що парки є приємними для прогулянки, але т��м більше немає чим зайнятись. Інша проблема в тому, що до багатьох зелених зон скла��но дістатись громадським транспортом, в них не почуваєш себе в безпеці, або ж пішохідні доріжки там в поганому стані.   План дій. ЯК ЗРОБИТИ громадські простори кращими:

Громадські простори Пішохідна інфраструктура Вулична реклама Вулична торгівля Туристична привабливість

Транспортна інфраструктура

Розвито�� громадського трансп��рту важливіше, ніж ��в����омобільна інфраструктура Території у місті обмежені, вони мають використовуватися максимально ефекти��но для забезпечення мобіл��ності всіх городян. Найпріоритетнішим у місті має бути пішохід, ��а��і – велосипед, громадський транспорт, приватний автомобіль. Якість транспортної системи та її елементів має визначатися не кількістю автомобілів, що рухаються, а кількістю перевезених людей та вантажів.

Експеримент, проведений у німецькому міс��і Мюнстер, наочно демонструє, скільки місця забирають на дорозі 60 людей, які пересуваються в автівках, в автобусі, або на велосипедах.

_auto Розвиток систем гро��адського транспорту має стати ��ріор��тето�� у розв��тку транспортної інфраструктури міста. Необхідно відійти від автомобілецентричної моделі розвитку транспорту та стимул��вати використання громадського трансп��рту та велосипедів. _priority2 Треба звикати платити за паркування Плата за паркування є потужним інструментом регулювання кількості автомобілів в тій чи і��шій частині міста. Чим ближче д�� центру міста, ��им ви��ою має бути плата за паркування. Таким чином можна стимулювати поїздки до цен��ру міста саме на громадському тран��порті. Припарковані автомобілі не виконують транспортних функцій, але займають багато міського простору. Тому авто��обіліст має плати��и місту ��а зберігання свого авто на вулицях. Паркування н��припустим�� на тротуарах, газонах і та��, де це може завадити руху пішоходів, велоси������е��������, ��ромад��ьк����го транспорту ������бо інш��х а��т��м��біл��в. З����р��з в К��є����і це ��е��ика проблема.

��а��кув��ння у К��єві та Л��о����і (Ф��а��ц��я):

_parking Більше зручних вулиць, замість розширення доріг Вул��чно-дорожня мережа (ВДМ) має розвиватися �� н��прямку збі��ьшення її зв’я��аності та щільно��ті. Необхідно зосередитись на підвищенні пропускної здатнос��і вузлів ВДМ, а не механічному розширенні доріг. Проектування в��лично-дорожньої мережі та марш��утів громадського тр��нспорту має спиратись на детальні розрахунки та математичне моделювання сценаріїв.

Д����я порівняння — вулична мережа Парижа та Києва на околицях, масштаб збережено.

kievparis Прибрати транзит з центра міста Розвиток вулично-дорожньої мережі міста повинен бути спрямований на повне усунення транзитного потоку з центральної частини міста. В історичних районах особливо важл��вим є комфорт руху пішоходів і розвиток ту��истичної привабливо��ті.

Таймс Сквер у Нью-Йорку до і після заборони руху транспорту:

_times План дій щодо РЕформування транспорту:

Громадський транспорт Паркування Вулично-дорожня мережа (ВДМ) Велосипедизація

Планування міста

Центр поруч з домом Місто має розвиватися за поліцентричною моделлю з декількома громадськими центрами районного значення та ве��икою кількістю локальних центрів. Усі території міста слід організовувати за принципом змішаного використання. З��крема в «cпальних» районах треба розвивати торгові, офісні та рекреаційні можливості. Принцип змішаного викорис��ання будівель зме��шує к��лькість по��здок на транспорті та роби��ь місто бі��ьш безпечним завдяку тому, що лю��и вулицях є і вдень і вве��ері (“очі на в��лицях”). Необхідно переглянути ефективність іс��уючих промзон, перетворивши їх або на квартали житлово-офісної забудови, або на якісні індустріальні парки.

Всередені житлового району в Києві мало закла��ів торгівлі і обсуговування, тоді як в європейських містах вони розташовані ��а перших поверха�� будинків.

_center2 Повернути Дніпро киянам Київ — це місто біля ріки, яке позбавили вільного доступу до неї. Потенціал Дніпра та малих річок має викор��с��овуватися для відпочинку, оздоровлення та т����ризму. Київ має бага��о зелених зон, які важкодоступні, занедбані і мало в��користовуються городянами. Натомість, на вулицях Києва бра��ує зелених насаджень, їх треба відновлюват��.

Набережне шосе у Києві та набережна у м. Любляна (Словенія)

_river Місто — музей під відкритим небом Захист пам’яток історико-культурної спадщини має відбуватися в усіх районах міста, з широким залученням громадськості. Будівництва, ��о вже відбуваються у охоронних зонах, мають бути переглянуті у бік зменшення висотності, а нові – суттєво обмежені.   план дій щодо планування міста:

Центр поруч з домом Захист зелених та прирічкових зон  Захист історичного спадку


Zero