_h_manifest

Преамбула

Київ — унікальне стародавнє місто з надзвичайними р����������������сурсами для розвитку. Ми, пред��тавники експертної громадськості, хочемо допомогти Києву розвиватися за стандартами “міста, зручного для життя”, які вже давно ст��л�� нормою в Європі. Для цього ми сформулювали для Києва принципи міського розвитку та практичні рішення з ��������х реалізації.

Ми прагнемо:

Принципи розвитку міста, зручного для ��и����тя: Грома��ськи�� простір » Транспортна інфрастр��ктура » Планування міста »

Нижче наведено текст Маніфесту, який формулює найбліш важливі принципи розвитку Києва як м��с��а, зручного для життя. Конкретні кроки для реалізації цих принципів навед��ні в Прогр��мі Д��й — це пере��ік практичних рішень, ��о ��ожуть бути впроваджені впродовж найближчих 2–4 років.

Ми пропонуємо створити прозори�� механізм у��асті і ��онтролю з боку громадськості у справі розвитку міста. У взаємозв�����язках громадськості, ��ізн��су, влади та п����офесіоналів інтереси гр��мади є пріоритетними. Влада міста виcтупає лише координатором узгодження їхніх інтересів.

Громадський про����тір

Більше громадських просторів Розвиток громадських просторів має стати пр��оритетом містобудівної політики. Громадські простори – це площі, вулиці, парки, пішохідні алеї, ск��ери, набереж��і, майданчик���� та ус���������� інші відкр����ті міські пр��стори, які городяни викорис��о��у����������ть для п��ог������но��, ві��починку, зустрічей і спілкування. Це ті місця, де люди ��ідчувають зв’яз��к з містом та інши������и людьми. Громадсь��і прос��ори мають ��ути доступними, комфортними, безпечними та цікавими. Проводити час на вулиці має бути так само комфортно, як і вдома. Необхідно визначити громадський простір як поняття �� нормативни�� докум����������нт��х і в��д��������лити підрозділ ��л��ди, я��ий відповідає з���� якість і комплексний ��о����в��ток громадського ��������������с������ру.

Публічний пр������с����і���� у ������иєві (М��������������������������������йда�������� ��езалежності) та Н��ю-��о��ку (Манхе��тен).

_maidan Менше ��ізуального сміття н�� вулицях Віз����льн�� чистота вулиць і бу��и��ків роблять г��о����дські простори більш комфортними д��я городян. Необх��дно зн��чно скоротити кількість візуального шуму на вулиц��х, я��и�� створюють реклама, кіоски, торгові намети. Часто за рекламо��, вив��сками ���� табличка��и не можна розгледіти фасади історичних будівель. Так не має бути. Водночас на вулицях не ��истачає корисн��х інформаційних повідомле��ь та зручної вуличної навігації.

Як би в��гляда�� Київ б��з реклами: ф��то ��митра Фоменка.
01 02 03 04

Роз��ит������ активного першого поверху, а не стихійної торгівлі Дрібна торгівля має розвиватись завдяки магази��ам та кафе на першому ��оверсі будинків, на противагу МАФам та торговим наметам. Дуже часто кіоски та стихійна торгівля заважають пі��оход��м пресуватись тр��туарами. ��тихійна торгівля, що заважає пішоходам, має бути пере��е��ена на но��і неве��икі ринки у мікрорайон��х.

Так виглядає перший поверх в ��итлових кварталах Києва та ��ер��іна:

_torg2 Парк���� та сквери ��ають стати повноцінни����и громадськи��и про��торами. Паркові зони повинні м��ти всі ха��актеристики якісного публічного простору. Часто ��уває, що парки є приємними для прогулянки, але т����м більше нема���� чим зайнятись. Інша проблема в тому, щ�� до багат��ох зелених зон скла��но дістатись громадським транспортом, в ни�� не почуваєш себе в безпеці, або ж пішохідні доріжки там в поганому стані.   План дій. ЯК ЗРОБИТИ громадські простори кращ��ми:

Громадські прос��ори Пішохідна ��нфраструкту��а Вулична реклама Вулична торг��вля Туристична привабливість

Транспортна ін��р��структура

Розвито���� громадського транс����рту важливіше, ніж ��в����омобільна інфра��труктура Території у ��істі обмежені, вони мають використову��атися максимально ефекти��но для забезпечення мобіл��ності всіх городян. Найпрі��ритетнішим у місті має ��ути пішохід, ��а��і – в����лосипед, громадс��кий транспорт, при��атний автомобіль. Якість транспортної системи та її ел��ментів має визначатися не кількістю автомобілів, що рухаються, а кількістю перевезених людей та вантажів.

Ек��пе����мен��, проведений у німецькому міс���� Мюнстер, наочно де��онстр��є, скі��ьки місця забирають н�� дорозі 60 людей, ��кі пересуваються в автівках, в автобусі, або на велосипедах.

_auto Роз��иток систем гро��адського транспорту має стати ��ріор��тето�� у розв����тку тра��спортної інфраструктури міста. Необхідно відійти від автомобілецентричної моделі розвитку транспорту та стимул��вати використання громадського трансп��рту та велосипедів. _priority2 Тр��ба звикати плати��и за паркування ��лата за па��кува��ня є ��оту��ним інс����рументом ��егул��вання кільк��сті а��томо��ілів в ��ій чи і��������ій част��ні ����іста. Чим б��иж��е д�� цен��р������ ������іста, ����и���� ви����ою має бут���� ��лата за ��а��кування. Таким чином м��жна стим����лю����ати пої��дки до цен����ру міс����а ��аме ����������а гром��д��ьком�� тран��порті. Припарковані а����т����������моб����лі не ви����о��ують тран����порт����их ��ункцій, а����е за������ають ба��ато міського про��тор��. Тому ��вт��������о������іліст має плати������и міст�� ����а зберіг��ння свого авт�� на в��лиц����. Пар��ув��нн�� н��припустим���� н���� тротуарах, газонах і ��а��, де це може ����авад��т�� ��уху пішоход������������������в, в��ло��и������е����������, ��ромад��ьк����го тран��порту ��������о інш��х а��т��м��біл��в. З������р����з в К����є����і ��е ��е����ика пр��блема.

��а��кув��ння у К��єві та Л��о����і (Ф��а��ц����я):

_parking Більше зру����них вулиць, замість розширенн�� доріг Вул������но-дорожня мережа (ВДМ) має р��звив��тися �� н��прям��у збі��ьшення її зв’я����ності та ��ільн����ті. ��еобхід��о ��осередитись на підвищенні ��ропускної здатнос��і вуз��ів ВДМ, а не механічному розширенні доріг. Проектування в��лично-дор��жньої мере��і та ��арш��утів громадського тр��нспорту ����є спиратись на детальні розра����унки та математичне моделювання сценаріїв.

Д������я порівняння — вулична мережа Парижа та Киє��а на околицях, масштаб збе��еже��о.

kievparis При��рати транзит з ц����тра міста Розвиток вулично-дорожньої мережі міста повинен бу��и спрямований на пов��е усунення транзитного потоку з центр��льної ��астини міста. В історичних районах особливо важл��вим є комфорт руху пішоходів і розвиток т����ис��ичної привабливо����ті.

Таймс Сквер у Нью-Йорку до і��п��сля заборони руху транс��орту:

_times ��лан дій що��о РЕфо��мув��ння транспорту:

Гро��адський транспорт Паркування Вулично-дорожня мере��а (ВДМ) Велосипедиз��ція

П��анування міста

Центр поруч з домом Місто має розвиватися за поліц����тричною моделлю з декількома гр��мадськими центрами ра��онного значення та ве��икою кількі��тю локальних цент��ів. У���� території мі��та с��ід ор��анізовувати за принципо�� змішаного використання. З��крема в «cпальних» районах тр��ба роз��ивати торгові, офісні та рекреаційні можливості. Принцип змішаного викорис��ання б��дівель зме����шує к��лькість по����док на транспорті та роби��ь місто бі����ь�� безпечним завдяку тому, що лю��и вулиц��х є і вдень і в��е����ері (“очі на в��лицях”). Необхідно переглянути ефективність іс��уючих промзон, перетворивши ї�� або на квартали житлово-офісної забудо����и, а��о на якісні індустріальні парки.

Всередені житлового району в Києві мало закла��ів торгівлі і обсуговува��ня, тоді як в європейських містах вони розташован�� ��а п��рших поверха�� будин��і��.

_center2 Повернути Дніпро киянам Київ — це місто біля ріки, яке позбавили вільног�� доступу до не��. Потенціал Дніпра ��а малих р��чок має викор����с��овуватися для в��дпочинку, оздоровлення та т����ризму. Київ має ��ага��о зелених зон, які важкодоступні, занедбані і ����ало ����користовуютьс�� городянами. Натомість, на вулицях Києва бра��ує зеле��их насаджень, ї�� треб�� відновлюват��.

Наб��режне шосе у Києві та��набер��жна �� м. Любля��а (Словен����)

_river Місто ��� музей ��ід від��ритим небом Захи��т пам’��т��к історико-куль��урної спадщини ма�� відбу����атися в усіх районах м��с��а, з ��ир��ким залученн��м громадсько��ті. Буді��н��цтва, ����о в����е відбувают��ся у охоро����них зонах, мають бути переглянуті у ��ік зм��нш��ння висотності, а нові ��� суттєво об����еже��і.   п��а�� дій ��о��о планування міста:

Ц��нтр поруч з дом����м Захист зелени�� та п��и��і��к��вих з��н  ��ахист історичного сп��дку

Zero